Библия - Обещанное Восстановление

2-а царiв

Розділ 9

1 А пророк Єлисей покликав одно́го з пророчих синів і сказав йому: „Підпережи́ свої сте́гна, і візьми це горня́ оливи в свою руку, і йди до ґілеа́дського Рамо́ту.

2 І при́йдеш туди, і побач там Єгу́, сина Йосафа́та, Німшієвого сина. І ти вві́йдеш, і ві́зьмеш його з-між братів його, і введеш його до вну́трішньої кімна́ти.

3 І ві́зьмеш горня́ цієї оливи, і ви́ллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчи́ниш двері й утечеш, і не будеш чекати“.

4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.

5 І прийшов він, аж ось сидять керівники́ ві́йська. І він сказав: „Слово мені до тебе, о керівнику!“ А Єгу відказав: „До ко́го з усіх нас?“ І той сказав: „До тебе, о керівнику!“

6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: „Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Пома́зую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!

7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзаве́лі.

8 І згине ввесь Ахавів дім, і ви́гублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну́, і невільного та вільного в Ізраїлі!

9 І зроблю́ Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.

10 А Єзаве́лю з'їдять пси в Їзрее́левій діля́нці, і не буде, хто б її поховав“. І відчини́в він двері та й утік...

11 А Єгу́ вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: „Чи все гаразд? Чого прихо́див той несамови́тий до тебе?“ А він відказав: „Ви знаєте того чоловіка та його мову“.

12 А вони відказали: „Неправда! Розкажи ж нам!“ І той сказав: „Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем!“

13 А ті поспішно взяли́ кожен шати свої, і постели́ли під ним на верху́ сходів. І засурми́ли вони в сурму́, і сказали: „Зацарював Єгу!“

14 І змовився Єгу, син Йосафа́та, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царе́м.

15 І вернувся цар Єгора́м лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили йому сирі́яни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: „Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жо́ден утікач із міста, щоб піти доне́сти в Їзреелі“.

16 І сів ве́рхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.

17 А на башті в Їзрее́лі стояв вартови́й. І побачив він на́товп Єгуїв, як він ішов, і сказав: „Я бачу на́товп!“ А Єгорам відказав: Візьми верхівця́, і пошли назу́стріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?“

18 І відправився верхіве́ць назу́стріч йому, і сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу́ відказав: „Що́ тобі до того? Повертай за мною!“ І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов той посо́л аж до них, та не вернувся“.

19 І послав він другого верхівця́, і він прийшов до них та й сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу відказав: „Що тобі до гара́зду? Повертай за мною!“

20 І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кі́нна їзда́, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито“.

21 І сказав Єгорам: „Запрягай!“ І запріг його колесни́цю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесни́цею, щоб зустріти Єгу, — і спітка́ли його в діля́нці їзреелянина Навота.

22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: „Чи все гаразд, Єгу?“ А той відказав: „Який гаразд при пере́любі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?“

23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: „Зра́да, Ахазіє!“

24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раме́нами, — і проби́ла стріла його серце, і він похили́вся на колесни́ці своїй...

25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого́: „Візьми, кинь його на діля́нці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, — я й ти ї́хали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:

26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу́ тобі на цій же діля́нці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій діля́нці за словом Господнім“.

27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу́ погна́вся за ним і сказав: „Убийте й його на колесни́ці!“ І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.

28 А раби його відве́зли його ве́рхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гро́бі з батька́ми його в Давидовому Місті.

29 А в одина́дцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.

30 І прийшов Єгу до Їзрее́ля, а Єзаве́ль почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикра́сила голову свою, та й виглянула через вікно.

31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: „Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого́?“

32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: „Хто зо мною, хто?“ І виглянули до нього два-три є́внухи.

33 А він сказав: „Скиньте її!“ І викинули її, — і бри́знула кров її на стіну́ та на коні. І він топтав її...

34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: „Підіть до тієї прокля́тої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка́!“

35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічо́го, а тільки че́репа, та ноги, та долоні рук.

36 І вони вернулися, і доне́сли йому про це. А він відказав: „Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янииа Іллю, говорячи: В Їзрее́левій діля́нці пси з'їдять Єзаве́лине тіло!

37 І буде Єзаве́лин труп, як погні́й на пове́рхні поля в Їзреелевій діля́нці, так що не скажуть: Це Єзаве́ль“.

Четвёртая хроника царств

Глава 9

1 Пророк Елисей призвал одного из учеников пророческих и сказал ему: – Поторопись, возьми этот сосуд с маслом и ступай в Рамот Галаадский.

2 Когда придёшь туда, разыщи там Иеву, сына Иосафата, внука Нимши. Пойди к нему и уведи его от его друзей во внутреннюю комнату.

3 Возьми этот сосуд, полей масло ему на голову и произнеси: «Так говорит Вечный: „Я помазываю тебя в цари Исраила“». Потом открой дверь и беги, не задерживайся!

4 И молодой ученик пошёл в Рамот Галаадский.

5 Когда он пришёл туда, он увидел военачальников, сидящих вместе. – У меня есть весть для тебя, военачальник, – сказал он. – Для кого из нас? – спросил Иеву. – Для тебя, военачальник, – ответил он.

6 Иеву встал и прошёл в дом. И пророк возлил масло на голову Иеву и произнёс: – Так говорит Вечный, Бог Исраила: «Я помазываю тебя в цари Исраила, народа Вечного.

7 Истреби дом Ахава, твоего господина, чтобы Мне отомстить за кровь Моих рабов пророков и за кровь всех рабов Вечного, пролитую Иезевелью.

8 Погибнет весь дом Ахава. Я истреблю у Ахава всякого человека мужского пола – и раба, и свободного.

9 Я уподоблю дом Ахава дому Иеровоама, сына Невата, и дому Бааши, сына Ахии.

10 А Иезевель сожрут псы на участке земли в Изрееле, и никто её не похоронит». После этого он открыл дверь и убежал.

11 Когда Иеву вышел к друзьям, один из них спросил его: – Всё ли благополучно? Зачем к тебе приходил этот сумасшедший? – Вы сами знаете, что это за человек и что он может сказать, – ответил Иеву.

12 – Неправда! – сказали они. – Расскажи нам. Иеву сказал: – Он сказал мне: «Так говорит Вечный: „Я помазываю тебя в цари Исраила“».

13 Они заторопились, взяли плащи и постелили их ему прямо на ступеньках. Потом они затрубили в рог и закричали: – Воцарился Иеву!

14 Иеву, сын Иосафата, внук Нимши, составил заговор против Иорама. (Иорам и весь Исраил защищали Рамот Галаадский от Хазаила, царя Сирии,

15 но царь Иорам вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, которые сирийцы нанесли ему в битве с царём Сирии Хазаилом.) Иеву сказал: – Если вы согласны, то не давайте никому выйти из города и рассказать новости в Изрееле.

16 Он взошёл на колесницу и поехал в Изреель, потому что там отдыхал Иорам, а Охозия, царь Иудеи, пришёл его навестить.

17 Когда часовой, стоявший на башне в Изрееле, увидел, как приближаются воины Иеву, он закричал: – Я вижу воинов! – Отправь им навстречу всадника, – приказал Иорам. – Пусть спросит: «С миром ли вы?»

18 Всадник выехал навстречу Иеву и сказал: – Царь спрашивает, с миром ли вы? – Что тебе до мира? – ответил Иеву. – Поезжай за мной. И часовой доложил: – Посланец доехал до них, но назад не возвращается.

19 Тогда царь послал второго всадника. Подъехав к ним, он сказал: – Царь спрашивает, с миром ли вы?Иеву ответил: – Что тебе до мира? Поезжай за мной.

20 И часовой доложил: – Посланец доехал до них, но и он не возвращается назад. А человек, скачущий впереди, похож на Иеву, сына Нимши, – он скачет, как безумец.

21 – Запрягай мою колесницу, – приказал Иорам. И когда её запрягли, Иорам, царь Исраила, и Охозия, царь Иудеи, выехали в своих колесницах навстречу Иеву. Они встретили его у участка земли, который принадлежал Навоту из Изрееля.

22 Увидев Иеву, Иорам спросил: – Ты с миром, Иеву? – Какой мир, – ответил Иеву, – пока множатся идолопоклонство и чародейство твоей матери Иезевели?

23 Иорам повернул назад и обратился в бегство, крича Охозии: – Измена, Охозия!

24 Иеву натянул лук и поразил Иорама между лопатками. Стрела пронзила ему сердце, и он осел в колеснице.

25 А Иеву сказал своему сановнику Бидкару: – Подними его и брось на поле, что принадлежало Навоту из Изрееля. Помнишь, как мы с тобой ехали в колесницах за его отцом Ахавом, когда Вечный изрёк о нём такое пророчество:

26 «Вчера Я видел кровь Навота и кровь его сыновей, – возвещает Вечный, – и непременно взыщу с тебя за неё на этом участке земли». Итак, подними его и брось на тот самый участок, по слову Вечного.

27 Увидев, что случилось, Охозия, царь Иудеи, бежал по дороге к Бет-Гану. . Иеву гнался за ним, крича: – Убейте и этого! Люди ранили Охозию в колеснице на дороге, поднимающейся к Гуру, что близ Ивлеама, но он скрылся в городе Мегиддо, где и умер.

28 Слуги отвезли его на колеснице в Иерусалим и похоронили с предками в его гробнице в Городе Давуда.

29 (Охозия стал царём Иудеи на одиннадцатом году правления Иорама, сына Ахава.)

30 А Иеву пошёл в Изреель. Когда Иезевель услышала об этом, она подвела глаза, уложила волосы и стала смотреть в окно.

31 Когда Иеву вошёл в ворота, она спросила: – Обрёл ли покой Зимри, убийца своего господина?

32 Он поднял взгляд к окну и позвал: – Кто за меня? Кто?Из окна выглянули два или три евнуха.

33 – Сбросьте её вниз! – сказал Иеву. Они сбросили её, и её кровь брызнула на стену и на коней, которые растоптали её.

34 Иеву зашёл, поел и попил. Потом он сказал: – Разыщите эту проклятую и похороните, она всё-таки царская дочь.

35 Но когда пошли её хоронить, то не нашли ничего, кроме черепа, ног и кистей рук

36 и, вернувшись, доложили Иеву, который сказал: – Это слово Вечного, которое Он изрёк через Своего раба Ильяса из Тишбы: «На земле Изрееля псы сожрут тело Иезевели.

37 Труп Иезевели будет на участке Изрееля, как навоз на поле, так что никто не скажет: „Это Иезевель“».

2-а царiв Розділ 9	Четвёртая хроника царств Глава 9
1 А пророк Єлисей покликав одно́го з пророчих синів і сказав йому: „Підпережи́ свої сте́гна, і візьми це горня́ оливи в свою руку, і йди до ґілеа́дського Рамо́ту.	1 Пророк Елисей призвал одного из учеников пророческих и сказал ему: – Поторопись, возьми этот сосуд с маслом и ступай в Рамот Галаадский.
2 І при́йдеш туди, і побач там Єгу́, сина Йосафа́та, Німшієвого сина. І ти вві́йдеш, і ві́зьмеш його з-між братів його, і введеш його до вну́трішньої кімна́ти.	2 Когда придёшь туда, разыщи там Иеву, сына Иосафата, внука Нимши. Пойди к нему и уведи его от его друзей во внутреннюю комнату.
3 І ві́зьмеш горня́ цієї оливи, і ви́ллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчи́ниш двері й утечеш, і не будеш чекати“.	3 Возьми этот сосуд, полей масло ему на голову и произнеси: «Так говорит Вечный: „Я помазываю тебя в цари Исраила“». Потом открой дверь и беги, не задерживайся!
4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.	4 И молодой ученик пошёл в Рамот Галаадский.
5 І прийшов він, аж ось сидять керівники́ ві́йська. І він сказав: „Слово мені до тебе, о керівнику!“ А Єгу відказав: „До ко́го з усіх нас?“ І той сказав: „До тебе, о керівнику!“	5 Когда он пришёл туда, он увидел военачальников, сидящих вместе. – У меня есть весть для тебя, военачальник, – сказал он. – Для кого из нас? – спросил Иеву. – Для тебя, военачальник, – ответил он.
6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: „Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Пома́зую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!	6 Иеву встал и прошёл в дом. И пророк возлил масло на голову Иеву и произнёс: – Так говорит Вечный, Бог Исраила: «Я помазываю тебя в цари Исраила, народа Вечного.
7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзаве́лі.	7 Истреби дом Ахава, твоего господина, чтобы Мне отомстить за кровь Моих рабов пророков и за кровь всех рабов Вечного, пролитую Иезевелью.
8 І згине ввесь Ахавів дім, і ви́гублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну́, і невільного та вільного в Ізраїлі!	8 Погибнет весь дом Ахава. Я истреблю у Ахава всякого человека мужского пола – и раба, и свободного.
9 І зроблю́ Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.	9 Я уподоблю дом Ахава дому Иеровоама, сына Невата, и дому Бааши, сына Ахии.
10 А Єзаве́лю з'їдять пси в Їзрее́левій діля́нці, і не буде, хто б її поховав“. І відчини́в він двері та й утік...	10 А Иезевель сожрут псы на участке земли в Изрееле, и никто её не похоронит». После этого он открыл дверь и убежал.
11 А Єгу́ вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: „Чи все гаразд? Чого прихо́див той несамови́тий до тебе?“ А він відказав: „Ви знаєте того чоловіка та його мову“.	11 Когда Иеву вышел к друзьям, один из них спросил его: – Всё ли благополучно? Зачем к тебе приходил этот сумасшедший? – Вы сами знаете, что это за человек и что он может сказать, – ответил Иеву.
12 А вони відказали: „Неправда! Розкажи ж нам!“ І той сказав: „Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Пома́зую тебе на царя над Ізраїлем!“	12 – Неправда! – сказали они. – Расскажи нам. Иеву сказал: – Он сказал мне: «Так говорит Вечный: „Я помазываю тебя в цари Исраила“».
13 А ті поспішно взяли́ кожен шати свої, і постели́ли під ним на верху́ сходів. І засурми́ли вони в сурму́, і сказали: „Зацарював Єгу!“	13 Они заторопились, взяли плащи и постелили их ему прямо на ступеньках. Потом они затрубили в рог и закричали: – Воцарился Иеву!
14 І змовився Єгу, син Йосафа́та, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царе́м.	14 Иеву, сын Иосафата, внук Нимши, составил заговор против Иорама. (Иорам и весь Исраил защищали Рамот Галаадский от Хазаила, царя Сирии,
15 І вернувся цар Єгора́м лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили йому сирі́яни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: „Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жо́ден утікач із міста, щоб піти доне́сти в Їзреелі“.	15 но царь Иорам вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, которые сирийцы нанесли ему в битве с царём Сирии Хазаилом.) Иеву сказал: – Если вы согласны, то не давайте никому выйти из города и рассказать новости в Изрееле.
16 І сів ве́рхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.	16 Он взошёл на колесницу и поехал в Изреель, потому что там отдыхал Иорам, а Охозия, царь Иудеи, пришёл его навестить.
17 А на башті в Їзрее́лі стояв вартови́й. І побачив він на́товп Єгуїв, як він ішов, і сказав: „Я бачу на́товп!“ А Єгорам відказав: Візьми верхівця́, і пошли назу́стріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?“	17 Когда часовой, стоявший на башне в Изрееле, увидел, как приближаются воины Иеву, он закричал: – Я вижу воинов! – Отправь им навстречу всадника, – приказал Иорам. – Пусть спросит: «С миром ли вы?»
18 І відправився верхіве́ць назу́стріч йому, і сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу́ відказав: „Що́ тобі до того? Повертай за мною!“ І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов той посо́л аж до них, та не вернувся“.	18 Всадник выехал навстречу Иеву и сказал: – Царь спрашивает, с миром ли вы? – Что тебе до мира? – ответил Иеву. – Поезжай за мной. И часовой доложил: – Посланец доехал до них, но назад не возвращается.
19 І послав він другого верхівця́, і він прийшов до них та й сказав: „Так сказав цар: Чи все гара́зд?“ А Єгу відказав: „Що тобі до гара́зду? Повертай за мною!“	19 Тогда царь послал второго всадника. Подъехав к ним, он сказал: – Царь спрашивает, с миром ли вы?Иеву ответил: – Что тебе до мира? Поезжай за мной.
20 І доніс вартови́й, говорячи: „Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кі́нна їзда́, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито“.	20 И часовой доложил: – Посланец доехал до них, но и он не возвращается назад. А человек, скачущий впереди, похож на Иеву, сына Нимши, – он скачет, как безумец.
21 І сказав Єгорам: „Запрягай!“ І запріг його колесни́цю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесни́цею, щоб зустріти Єгу, — і спітка́ли його в діля́нці їзреелянина Навота.	21 – Запрягай мою колесницу, – приказал Иорам. И когда её запрягли, Иорам, царь Исраила, и Охозия, царь Иудеи, выехали в своих колесницах навстречу Иеву. Они встретили его у участка земли, который принадлежал Навоту из Изрееля.
22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: „Чи все гаразд, Єгу?“ А той відказав: „Який гаразд при пере́любі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?“	22 Увидев Иеву, Иорам спросил: – Ты с миром, Иеву? – Какой мир, – ответил Иеву, – пока множатся идолопоклонство и чародейство твоей матери Иезевели?
23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: „Зра́да, Ахазіє!“	23 Иорам повернул назад и обратился в бегство, крича Охозии: – Измена, Охозия!
24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раме́нами, — і проби́ла стріла його серце, і він похили́вся на колесни́ці своїй...	24 Иеву натянул лук и поразил Иорама между лопатками. Стрела пронзила ему сердце, и он осел в колеснице.
25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого́: „Візьми, кинь його на діля́нці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, — я й ти ї́хали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:	25 А Иеву сказал своему сановнику Бидкару: – Подними его и брось на поле, что принадлежало Навоту из Изрееля. Помнишь, как мы с тобой ехали в колесницах за его отцом Ахавом, когда Вечный изрёк о нём такое пророчество:
26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу́ тобі на цій же діля́нці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій діля́нці за словом Господнім“.	26 «Вчера Я видел кровь Навота и кровь его сыновей, – возвещает Вечный, – и непременно взыщу с тебя за неё на этом участке земли». Итак, подними его и брось на тот самый участок, по слову Вечного.
27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу́ погна́вся за ним і сказав: „Убийте й його на колесни́ці!“ І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.	27 Увидев, что случилось, Охозия, царь Иудеи, бежал по дороге к Бет-Гану. . Иеву гнался за ним, крича: – Убейте и этого! Люди ранили Охозию в колеснице на дороге, поднимающейся к Гуру, что близ Ивлеама, но он скрылся в городе Мегиддо, где и умер.
28 А раби його відве́зли його ве́рхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гро́бі з батька́ми його в Давидовому Місті.	28 Слуги отвезли его на колеснице в Иерусалим и похоронили с предками в его гробнице в Городе Давуда.
29 А в одина́дцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.	29 (Охозия стал царём Иудеи на одиннадцатом году правления Иорама, сына Ахава.)
30 І прийшов Єгу до Їзрее́ля, а Єзаве́ль почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикра́сила голову свою, та й виглянула через вікно.	30 А Иеву пошёл в Изреель. Когда Иезевель услышала об этом, она подвела глаза, уложила волосы и стала смотреть в окно.
31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: „Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого́?“	31 Когда Иеву вошёл в ворота, она спросила: – Обрёл ли покой Зимри, убийца своего господина?
32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: „Хто зо мною, хто?“ І виглянули до нього два-три є́внухи.	32 Он поднял взгляд к окну и позвал: – Кто за меня? Кто?Из окна выглянули два или три евнуха.
33 А він сказав: „Скиньте її!“ І викинули її, — і бри́знула кров її на стіну́ та на коні. І він топтав її...	33 – Сбросьте её вниз! – сказал Иеву. Они сбросили её, и её кровь брызнула на стену и на коней, которые растоптали её.
34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: „Підіть до тієї прокля́тої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка́!“	34 Иеву зашёл, поел и попил. Потом он сказал: – Разыщите эту проклятую и похороните, она всё-таки царская дочь.
35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічо́го, а тільки че́репа, та ноги, та долоні рук.	35 Но когда пошли её хоронить, то не нашли ничего, кроме черепа, ног и кистей рук
36 І вони вернулися, і доне́сли йому про це. А він відказав: „Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янииа Іллю, говорячи: В Їзрее́левій діля́нці пси з'їдять Єзаве́лине тіло!	36 и, вернувшись, доложили Иеву, который сказал: – Это слово Вечного, которое Он изрёк через Своего раба Ильяса из Тишбы: «На земле Изрееля псы сожрут тело Иезевели.
37 І буде Єзаве́лин труп, як погні́й на пове́рхні поля в Їзреелевій діля́нці, так що не скажуть: Це Єзаве́ль“.	37 Труп Иезевели будет на участке Изрееля, как навоз на поле, так что никто не скажет: „Это Иезевель“».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

2-а царiв

Розділ 9

Четвёртая хроника царств

Глава 9

2-а царiв

Розділ 9

Четвёртая хроника царств

Глава 9

Старий завіт

Новий завіт

2-а царiв

Розділ 9

Четвёртая хроника царств

Глава 9

2-а царiв

Розділ 9

Четвёртая хроника царств

Глава 9

Старий
завіт

Новий
завіт